Тема:
Відомості із синтаксису й пунктуації
Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчене із
синтаксису й пунктуації; розвивати увагу, уяву, логічне й образне мислення,
швидкість реагування; активізувати розумову діяльність учнів, посилити інтерес
до навчання; виховувати в школярів любов до своєї малої батьківщини.
Тип
уроку: урок повторення,
узагальнення і систематизації вивченого (формування мовленнєвої компетенції).
Випереджувальні завдання: підготувати вірші, прислів’я,
приказки, загадки, фразеологізми про хмари.
Епіграф
уроку: Як тихо на землі!
Як тихо і як нестерпно без небес! (В.Стус).
Якби не було хмар,
ми б не знали ціни сонцю (Нар. тв.)
Пролітають над нами
віки, лихоліття і хмарки (Л.Костенко).
Перебіг уроку
І Організаційний
етап.
ІІ Повідомлення
теми, цілей та завдань уроку. Мотивація учіння.
ІІІ Актуалізація мотивації учіння школярів; відтворення й
узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.
«Мовна п’ятихвилинка» . Гра
«Естафета»
-
Що
вивчає синтаксис? пунктуація?
-
У
чому полягає відмінність між словосполученням і реченням?
-
Що
таке речення?
-
Які
є головні члени речення? другорядні?
-
Які
є речення за метою висловлювання? За емоційним забарвленням?
-
Які
члени речення називаємо однорідними?
-
Розділові
знаки у реченнях з однорідними членами
-
Яка
роль звертань у реченні?
-
Яка
роль вставних слів у реченні?
-
Які
речення називаємо складними?
-
Що
таке пряма мова? діалог?
Робота з текстом
--- Прослухайте текст.
(Текст на екрані)
ХМАРКА
З далекого моря занесло хмарину,
Приніс її вітер, підгонив у спину.
Стомилась, заплакала хмаронька та
І сльози свої пролила на жита,
На гай, на долини, ---
Сльози-перлини.
Не стало, не стало у небі хмарини…
А ми засміялись, бо зелено скрізь,
І весело стало від хмарчиних сліз!
М.Познанська
Учитель - Діти, яке ключове слово буде у нас сьогодні на уроці?
Правильно – хмаринка, хмара. А що воно означає? Відкриємо словники.
Хмара – скупчення дуже дрібних краплинок води;
клубки маленьких літаючих частинок чого-небудь
Дощ несла
у пелені
Розв’язала пелену
Хмара темнокоса.
Висипала дощик.
Чує: поле
вдалині
Мочить,
мочить ярину,
Пити дуже
просять.
Колоски полоще.
Е. Григор’єва
-
Як бачимо, що це багатозначне
це слово. Увага на екран.
З
великої хмари малий дощ буває (Нар.тв.)
Синоніми. З гори
аж до греблі суне поволі хмара народу (М.Коцюбинський). (багато)
Високо, під ясним небом в’ються орли, хмарою літають
дрохви, журавлі (І.Нечуй-Левицький). (групою)
Самостійна робота з картками. Бліц-тест.
Проаналізуйте завдання і дайте відповідь на запитання, записуючи
лише відповідну літеру.
А. Із-за обрію стали
накопичуватися хмари (О.Конинський)
Б. Хмара зупинилась
і розгорнула над лісом велетенські вороні крила
В. Якби знав я
чари, що спиняють хмари (І.Франко)
Запитання:
1.
У якому реченні є
складений присудок
2.
У якому реченні
треба ставити кому?
3.
У якому реченні є
однорідні члени речення?
4.
Яке з поданих нижче
сполучених слів є словосполученням?
А
легенька хмаринка
Б пливуть хмари
В навколо хмар
5.
Чи може бути
звертання членом речення?
6.
Між однорідними
членами ставиться кома, якщо:
А
сполучник «і» вживається один раз
Б
сполучник «і» повторюється
В нема сполучника «і»
7.
В якому реченні є
звертання?
А В яскравому небі
білосніжними айстрами пропливають хмари (М. Стельмах).
Б Дві хмароньки плили кудись в убранні золотім
(О. Олесь).
В О хмарко грайлива, яка ти щаслива (І.
Гнатюк).
8.
В
якому реченні є вставне слово?
А
Аж ось стали хмарки збиратися, мабуть, буде дощ (Г. Квітка-Основ’яненко).
Б
Навіть улітку, в погожу днину, білі хмаринки обкутували верховіття
смерек і буків
(М.
Шумило).
В
Хай не криють хмари темні, зорі, вас (М. Вороний).
9.
В якому
реченні необхідно поставити тире?
А
Сьогодні сонце не зійшло, бо хмари геть усе заполонили (С. Кічун).
Б
Упали з хмаринки дві білі сніжинки (А. Качан).
В
Нічні хмари, світло місяця, снігова рівнина
все погойдується, крутиться.
До слова «хмари» виписати
означення.
-
Спишіть,
позначаючи за допомогою розділових знаків межі речень.
Вибагливо й вільно пливуть по небу
хмари я поволі затуляю очі чого тільки не бачу я на самому лише небі хмарний
світ переповнений велетнями і пророками вони невпинно змагаються у битвах
(О.Довженко).
Робота в групах
Картка 1 Виділити речення
з однорідними присудками
А Низько летять над землею розірвані темні хмари
(Б. Антоненко-Давидович).
Б Білосніжні
хмаринки, як пір’я, легенько пливуть краями небо (Г. Косинка).
В А
хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім (Л. Костенко).
Картка 2 Виділити речення
з обставинами
А Насунули снігові хмари і оповили небо (М.
Коцюбинський).
Б Небо
вкрили дрібні білі хмари (Я. Примайло).
В Синьо-рожева хмарка вгорі пливла над
немріяним степом (Ю. Яновський).
Картка 3 Виділити речення
з додатком
А День був хмарний, сірий (О. Довженко).
Б Далекий острів заліг хмаркою в небі (М.
Коцюбинський).
В Сину мій любий, життя не проходить безхмарно
(Б. Олександрів).
Картка 4 Виділіть речення з
однорідним означенням
А Білі розніжені хмари пролопотіли крильми (О.
Довгоп’ят).
Б Горять, міняться на очах оранжеві, зелені і
сині хмаринки.
В Насувалась важка червона хмара (Л. Українка).
Картка 5 Поставити
розділові знаки при однорідних членах речення
А Насправді ж музика – це все і спів, і
чистота, і птахи ці, і хмаровиння (В. Коротич).
Б Над полем, над лісом, над озером скрізь
нависла важка сіра хмара.
В Линяться білі хмаринки то сріблом то золотом
(Л. Українка).
Картка 6 Виділити
спонукальне речення
А Веселе сонечко сховалось в веселих хмарах
весняних (Т. Шевченко).
Б Якою ж ви силою володієте, сині небесні
потоки, ви, білі хмари, і ти, пахуча земле?
(Г.Тютюнник).
В Візьміть мене, хмари, на крила свої (О.Олесь).
Картка 7 Визначте, яке
речення односкладне
А Не
клубочтесь, хмари сиві, Сиві хмари гомінливі,
Тихо-мирно голубами Линьте вдаль за літаками (О. Сенатович).
Тихо-мирно голубами Линьте вдаль за літаками (О. Сенатович).
Б Я буду
жити в хмарі, в шумі беріз під вікном у гаю (Л. Первомайський).
В Залишки сірих хмар відпливали непомітно на
північ (Ю. Збанацький).
Картка 8 Знайди
речення з простим дієслівним присудком
А В блакитній високості непомітно почати
виникати хмарки (О. Довженко).
Б Хмари з білих робилися попелястими (О.
Конинський).
В Ніч була хмарна, беззоряна (І. Цюпа).
Картка 9 У якому реченні підмет виражений
іменником?
А У небі хмара хмару тягне дощем упасти на
хліба (М. Овдієнко).
Б Милуюся обрисами хмарок, плекаю свій
маленький сад (Л. Костенко).
В Хтось невидимим смичком провів по синьому
піднебессі, по білих хмарах (М. Стельмах).
Картка 10 В
котрому рядку записано речення з прямою мовою?
Поставте розділові знаки.
А Зашарілясь вся, мов наречена, лагідна хмаринка
над узліссям (М.Пронько).
Б Великі хмари холодом погусли писала Ліна
Костенко.
В І кудись котилась хмара навала і сміялась
осінь за вікном.
Фізкультхвилинка Робота з текстом
(Текст на екрані)
Хмаринка
Біленька, як лебідь,
Наблизилась хмара,
Приваблива, як ляля,
Велика, сердита,
На чистому небі
Взялася нізащо
Хмаринка гуляла.
Хмариночку бити.
То жайвора слуха,
Блискучі лозини
Де сині простори,
Умить застрибали,
То
сонцю на вухо
І краплі-сльозини
Щось
ніжно говорить.
На землю упали.
Злякалися діти
І нумо гукати:
-Гей, сонце! Маленьку
Біжи рятувати!
О.Лупій
1.Які емоції у вас виникли під час читання?
2.Якими словами
автор передає любов до хмаринки?
3.Які речення за
метою висловлювання вжито в тексті?
4.Чи помітили ви
особливості запису останнього куплету? (З нового рядка, з великої букви, перед
нею стоїть тире).
5.Коли ставимо такі
розділові знаки?
Робота в парах (перевіряє сусід по парті)
1.Спишіть, поширюючи речення другорядними членами.
Підкресліть члени речення. Вкажіть вид присудка.
Хмарки розповзлися.
2. Розділити частини складного речення,
розставивши розділові знаки, позначити граматичні основи.
Сонце
сховалось за хмари, але димчасто-сіре небо просвічується і від того світла
блищать краплин сльози дощу на мокрих листочках.
Гуляють
хмари, сонце спить (О.Донченко).
3. Утворити складне речення. Високо в небі пливуть весняні хмари. Попід хмарами лине перелітне
3. Утворити складне речення. Високо в небі пливуть весняні хмари. Попід хмарами лине перелітне
4.Утворіть
складні речення.
1…., і холодні осінні хмари пливуть над землею.
2.Над землею пливуть холодні осінні хмари, але…
Перевірка домашнього завдання
Діти, вдома ви підготували вірші, прислів’я, загадки про хмари. Будь ласка!
ЗАГАДКИ
Горя не знаємо, а гірко плачемо. (дощові хмари)
Летить орличка по синьому небі,
Крила розпустила, все сонце закрила. (хмара)
Сирота відчиняє ворота,
Людей не пустила, коней напоїла. (хмара)
Сильніша від сонця, слабша від вітру.
Ніг не має, а іде;очей не має, а плаче. (хмара)
Без роду і без імені чорна баба в небі летить. (хмара)
За лісом, за пралісом
Біла вовна висить. (хмари)
Одне рядно сім баб тягло. (хмари)
Яке швидке, таке й ледаче,
Яке чорне, таке й біле,
Яке плохе,таке й сердите. (хмара)
ПРИСЛІВ’Я
Без хмари дощ не приходить.
Велика хмара, та малий дощ.
З малої хмари великий дощ буває.
Не все хмариться, колись і виясниться.
Не всяка хмара з громом, а хоч і з громом, то, може, й не
гряне, хоч і гряне, то не по нас, а як по
нас, то, може, тільки опалить, а не вб’є.
Град аж стогне у хмарі.
Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Метод «Незакінчене речення».
*Я розумію…
*Найбільше
труднощі відчувалися, коли…
*Я не вмів (-ла), а тепер умію…
Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
*Скласти і записати діалог на тему «Як я готуюся до
контрольної роботи»
*Підготуватися до тематичної
контрольної роботи: повторити усі вивчені орфограми і пунктограми.
Конспект уроку 7 клас
Творення й правопис прислівників
Мета: повторити способи творення слів; розглянути, яким
способом і від яких слів можуть утворюватись прислівники; поглибити знання учнів про правопис
прислівників та співзвучних із ними іменників, а також вимову й наголошування деяких із них; виховувати шанобливе ставлення
до природи.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Способи творення прислівників», тлумачний
словник української мови, словник наголосів.
Тип уроку: Засвоєння нових знань.
Буває,часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,--
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто,
незрадливо.
Л. Костенко
Перебіг уроку
І. Організаційний
момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Бесіда
-Що
таке прислівник?
-Які
є розряди прислівників за значенням ?
-Від
яких прислівників можуть утворюватись ступені порівняння?
-Як
утворюються ступені порівняння прислівників?
Перевірка домашнього завдання
-Твір-мініатюра
«Земля – наш дім» з використанням прислівників вищого і найвищого ступенів
порівняння.
-Робота
на картках
ІІІ. Оголошення теми і мети
Кожна частина мови має свої, властиві лише їй, характеристики. Не становить
винятку і прислівник. Вивчивши притаманні йому особливості – лексичні,
граматичні, синтаксичні,- зможете відрізняти цю групу з-поміж інших, грамотно
використовувати їх у повсякденному вжитку, в навчальному процесі, у творчості.
Водночас наповнити свій лексикон словами, які рідко чуємо: навзаєм, залюбки,
умліока, навспак та інші.
Мікрофон
- Що ви очікуєте від уроку?
Я
хочу…
-здобути
нові знання з теми;
-збагатити
словниковий запас;
-
знаходити прислівники у тексті;
-навчитися
ставити питання до прислівників;
-визначити
роль прислівників у реченні;
-дістати
добру оцінку;
-правильно
вживати прислівники у власних спостереженнях;
-почути
цікаві думки.
Проблемне завдання
Доведіть або спростуйте твердження.
Два
учні посперечалися. Один твердить, що прислівник жаль
утворився
шляхом переходу іменника чоловічого роду в прислівник, а другий запевняє, що
він утворився від слова жалко безсуфіксальним способом .
--Розсудіть,
хто з учнів помиляється? Яких знань бракує їм?
IV Сприйняття й
засвоєння навчального матеріалу
1.
Слово
вчителя
План пояснення нового матеріалу
- Способи творення слів в українській мові
- Походження прислівників
2. Робота з підручником.
а) опрацювання таблиці «Способи творення прислівників»;
б) виконання вправи 370 (усно).
V. Закріплення знань, умінь і навичок.
1.Треннувальні вправи
Робота з текстом у групах
1.Прочитати текст. Виписати
прислівники разом з тими словами, які вони пояснюють.
2. Визначити якими
членами речення є прислівники.
3. Пояснити
правопис прислівників та спосіб їх утворення.
Над ставком стоїть плакуча верба.
Біля самого стовбура помостила маленька пташка гніздечко. Прокидається вона
рано-вранці.
Прийшла осінь. Дівчина-верба
стала золотокоса. А пташки не стало. Полетіла в теплий край – далеко-далеко за
море. Весною вона прилетить. Знову зазеленіють
коси, рано-вранці прокидатиметься щаслива дівчина. І пташка буде
щаслива, бо вона вдома, на Батьківщині.
Тихо над ставком (За В.Сухомлинським).
1.Прочитати текст і знайти в ньому прислівники. Пояснити їх правопис і як вони утворені. Прислівники виписати разом із словами, які
вони пояснюють. Підібрати синонім до слова «забинювалось». (темніло, хмарилось)
Над річкою і лісом забинювалось небо: здалеку-предалеку, погуркуючи та
поблискуючи, накочувала гроза.
І враз усе стихло. Стогін лісу
подався далі й далі від грози. У високості сухо шелеснуло. Синьо спалахнула
ріка. І ліс осяявся синьо. У надрах хмари зарокотало, спершу неголосно й
нестрашно, а далі голосніше й потужніше. І раптом ліс охнув від жаху – так
по ньому вдарило згори (За Г.
Тютюнником).
2.Підібрати
антоніми до прислівників, де це можливо. Записати їх.
У бетонних буреломах усе узбережжя. Незадовго
перед цим прийшов циклон, кілька днів лютував шторм ураганної сили і такого оце
накоїв. Стихія тут показала себе. Важко повірити, що здатна на таке
всього-на-всього лагідна сила води.
Стугонить узбережжя. Буває, вдень
море на якусь годину пригамується, перепочине,а підвечір, зібравшись з силами,
- знову за роботу! З темряви накочуються зали ще грізніші ніж удень
(За О. Гончаром)
1.Виписати
словосполучення з прислівниками.
Визначити розряд прислівників та їх
синтаксичну роль у реченнях.
2. Пояснити, від
яких частин мови утворені прислівники.Пояснити їх правопис .
Робота в групах
Творче
конструювання
Від поданих слів
утворіть спільнокореневі прислівники
І група
Без зміни –
Натхненний –
До речі –
Гаданий –
Без ладу –
Без межі –
Без закону –
Старанний –
Зацікавлений –
Попід тином –
Утворіть прислівники від прикметників, іменників, дієслів, числівників за
допомогою префіксів і суфіксів
Далекий –
Давній –
Простий –
Новий –
Ручний –
Готовий –
Верх –
Ранок –
Вік –
Гора –
Вечір –
Половина –
Товариш –
III група
Хотіти –
Сперечатись –
Хвилювати –
Два –
Три –
Перший –
Вибірковий диктант.
Випишіть прислівники в три колонки: утворені від іменників, прикметників,
числівників.
Вдень, збоку, сміливо, надвоє, віддавна, знизу, двояко,
згарячу, утроє, по-старому, з року в рік, уперше, зверху.
Лінгвістична гра «Утвори прислівник».
Із кожної групи
запропонованих складів утворіть і за пишіть прислівники,з трьома (на вибір)
складів речення .
1.Ку, вліт.
2.Ку, взим
3.Рі, го, у.
4.Руч ,во, лі.
5.Ве,не, ло, се.
6.Но, не, руш, по.
7.Да, ко, не, ле.
Довідка. Влітку, взимку, угорі, ліворуч, невесело,
непорушно,недалеко.
Лінгвістична гра «Закуті слова». Відповідно до
поданих моделей утворіть і запишіть ;три з них(на вибір)уведіть у речення.
1.Н - - - - - к.
2.Н - - - - - з.
3.З - - - у.
4.З - - - - -
у.
5.З - - - - - - у.
6.В - - - - - - - у.
7.Н - - - - - - - - - ч.
8.Б - - - - - - - - - - - у.
9.У - - - - -
а.
10.Б - - - - - ж.
11.С - - - - - - а.
12.Щ - - - - - - - - - е.
Довідка. Навспак, напоказ, збоку, залюбки, замолоду, внакладку,
нашвидкуруч, безперестанку, умліока, босоніж, спідлоба, щонайбільше.
Лінгвістична гра «Прихована частина мови»
До кожного поданих слів дібрати синонім. Якою частиною мови є слова-
синоніми?
З давніх - давен -- …(споконвіку).
З правого боку -- …(праворуч).
Ідучи мимо -- …(мимохідь).
Ненароком -- …(мимохіть,мимоволі).
Босо -- …(босоніж).
Обома руками -- …(обіруч).
Ручним способом --
…(вручну).
В одну нитку -- …(водносталь).
Завжди -- …(повсякчас).
За допомогою
тлумачного словника поясніть лексичне значення прислівників мимохідь,мимохіть, уведіть їх у
речення.
Виконання практичних завдань творчого характеру
Вчитель. Прислівники можуть являти собою стійкі (фразеологічні) сполучення
слів різного творення і, отже, будови: на власні очі, ні туди ні сюди, так
собі, рука в руку…
Дослідження – відновлення.
Відновити фразеологізми, уставивши з довідок потрібні за змістом
прислівники. Пояснити значення виділених фразеологізмів. Скласти з ними
речення.
Бачити … , під стіл... ходити, … було повернутися, звалити все… ,
перевертати … дном, держати… носа, видимо і… ,
… літати, а … сісти.
Довідка: наскрізь, високо, низько, докупи, пішки, невидимо, ніде,
вверх, угору.
Робота з картками
Списати , розкриваючи дужки та
розставляючи пропущені розділові знаки. Визначити синтаксичну роль прислівника.
Вітер пісню співа (сто) голосо.
І вже каштанам (ні) коли дрімати(В.Симоненко).
Останній клен світ (за) очі забіг.
Люблю чарівну дорогу весною ,(в) літку,(в) осени.
Ми всі,(по) суті,живемо якоюсь мірою в
тумані(Л.Костенко).
2.
Звернемось
до підручника. Розрізнення прислівників і співзвучних з ними словосполучень. Самостійна
робота сполучень інших частин мови за поданим зразком утворіть омонімічні пари:
по-перше – по перше вересня. Три зних
уведіть у речення.
Поміркуйте. Як розрізнити прислівники і співзвучні з ними
словосполучення займенники, іменників, прикметників та числівників з
прийменниками? Від чогось залежить написання їх? (Розрізняти прислівники й омонімічні сполучення слів можна за значенням,
за значенням, граматичними ознаками,
запитаннями, синтаксичними зв’язками, роллю в реченні . Сполучені «по-перше
вересня» слово «перше» вказує на порядок при лічбі, має рід – середній, число –
однина, стоїть у західному відмінку, відповідає на запитання «яке?»,
сполучається ї іменником, виступає означенням; у другому випадку слово
«по-перше» вказує на черговість явищ, є незмінюваним, слово сполучається з
дієсловом, тобто за всіма ознаками це прислівник.)
Спишіть розкриваючи дужки .
Поясніть, як ви відрізняєте прислівники від
омонімічних іменників, прикметників,числівників та займенників із
прийменниками.
(З)верху цього не видно. - (З)верху
гори видно далеко. (У) край розкішний і багатий нас дорога привела.(О.Довбиш).
(У)край натомившись, туристи вирішили перепочити. (В)горі на білих поплавках
застигли сонячні хмарини.(Д.Луценко).
Тунель було прокладено (в)горі. Я (на)зустріч сонцю йду!(М.Вороний). Весна (на)
зустріч з літом не спішить. І долину, і криницю (на) пам’ять назвали
солов’їною. Завчи молитву (на) пам’ять. Дивіться час від часу (в)гору,дивіться
час від часу (в)гори (В.Коротич).
Робота
біля дошки. Підкреслити
прислівники , пояснити морфологічні ознаки ,з‘ясувати синтаксичну роль,дати
повне визначення прислівника як частини мови .
Дощі випадали щодня. Вискочить сонце на мить на блакитну полянку, гляне на
себе в калюжку ,і знову лізуть на ньому важкі хмари. Ми йдемо серед поля.
Широко,гарно,спокійно.
Наголошування прислівників.
Слово вчителя. Підручник, с.179-180. Словник наголосів.
Орфоепічний диктант з
елементами вибіркової роботи.
-
Прочитати
прислівники, правильно їх наголошуючи. Виписати ті, що утворені злиттям основ слів.
Правóруч, завидна, повсякчас, навколо, навздогін,
мимохіть, усередині, босоніж, мимоволі, восени, поночі, зрання, позаочі,
напролом, зсередини, обіруч, востаннє, внічию, напам’ять.
-
Запам’ятати слова з подвійним наголосом натроє, горілиць.
Дослідження –зіставлення
Для поданих прислівників характерним є подвійний наголос. За допомогою
словника наголосів з’ясувати, у яких з них при зміні наголосу змінюється й
лексичне значення. Увести ці прислівники в самостійно складені речення.
Байдуже, боляче, зараз, гаряче, глибоко, голіруч, задарма, у
цілому, завжди, шкода, дочиста, вигідно.
Рефлексія. Оцінювання.
«Мікрофон».
-Чи справдилися ваші очікування?
-Що на уроці сподобалось найбільше?
-Яким чином
здобуті сьогодні знання зможете використати практично?
«Асоціативний рядок ». Знайти рідну мову --…
П
|
А
|
Т
|
Р
|
І
|
О
|
Т
|
И
|
Ч
|
Н
|
О
|
|||||
Р
|
Е
|
А
|
Л
|
Ь
|
Н
|
О
|
|||||||||
П
|
Р
|
И
|
Р
|
О
|
Д
|
Н
|
О
|
||||||||
С
|
Т
|
И
|
Л
|
Ь
|
Н
|
О
|
|||||||||
Л
|
Е
|
Г
|
К
|
О
|
|||||||||||
П
|
О
|
Т
|
Р
|
І
|
Б
|
Н
|
О
|
||||||||
Ц
|
І
|
К
|
А
|
В
|
О
|
||||||||||
Г
|
І
|
Д
|
Н
|
О
|
|||||||||||
П
|
Р
|
Е
|
С
|
Т
|
И
|
Ж
|
Н
|
О
|
|||||||
А
|
К
|
Т
|
У
|
А
|
Л
|
Ь
|
Н
|
О
|
|||||||
(…природно,престижно,реально,стильно,патріотично,легко,потрібно
,цікаво,гідно…)
7. Домашнє завдання
Конспект уроку 7 клас
Тема: Систематизація та узагальнення знань із теми
«Дієслово»
Мета: відновити в пам`яті
учнів,систематизувати та узагальнити відомості про дієслово; формувати вміння правильно писати дієслова в різних особових
формах; розвивати пам`ять, уважність,логічне
та образне мислення.
Очікувані результати: Учні знають загальне значення дієслова,його
морфологічні ознаки,синтаксичну роль;знаходять дієслова в реченні;уміють
визначати форми дієслова,граматичні ознаки;правильно вимовляють дієслова та пишуть їх із вивченими
орфограмами;аргументують написання орфограм;знаходять і виправляють допущені
помилки на вивчені правила;конструюють речення,складають діалоги,усні
висловлювання,використовуючи дієслова.Обладнання: технічні засоби, дидактичний матеріал
А блискавка ходить, як бритва,
Удар – і край неба горить!
(В.Лазарук).
Перебіг
уроку
І.Повідомлення
теми уроку, очікуваних результатів.
ІІ. Робота з
епіграфом і повідомлення випереджувального домашнього завдання.
ІІІ. Основний
зміст роботи.
1.
Робота з
текстом.
Під темним небом затривожився, загудів ліс, закипіло
листя на ньому, деревам чогось захотілось бігти, але вони не знали, куди
податися й, стогнучи, металися на всі
боки. Знову мигнула блискавка раз і вдруге, ліс і зверху, і зсередини
просвітився недобрим блакитним огнем, а грім, як навіжений, лупнув у кілька
ціпів, неначе хотів обмолотити землю. І вона під ударами грози почала злякано
кренитись у безвість. Тепер мені стало лячно (М.Стельмах).
1.Що ви прослухали? (текст).
2.Яка тема тексту?
3.Який стиль тексту?
4.Що на це вказує?
2.Робота з словником
Блискавка — це електричний розряд між хмарами або між
хмарою і землею.
- Що супроводжує
блискавку?
Грім – природне явище, що спостерігається як гучний звук,
який супроводжує блискавку під час грози.
[1]Завдання
Протягом уроку ви
маєте записати синоніми до слів «
блискавка», « блиснути», означення та сенкан до слова «блискавка».
3.Записати речення і пояснити розділові знаки.
–Є такі види блискавок: лінійні, пласкі, кулясті, чоткові
й гамма-блискавка (яка поки що вивчається, зареєстрована вченими у 1991р.
Найчастіше спостерігаються лінійні, а кулясті та чоткові –
дуже рідко Кого зацікавив цей матеріал,
багато інформації є в Інтернеті).
4. Світлини
блискавок
На екрані світлини блискавок .
Які асоціації у вас виникли у вас при перегляді фотосвітлин?
Кожен з нас, мабуть, бачив блискавку. І кожен хоч раз у
житті відчував двояке відчуття, яке водночас і лякає, і захоплює..
Перевірка домашнього завдання
Із прослуханого діалогу на тему: «Правила поведінки під
час грози» виписати дієслова з часткою
не, пояснити їх написання.»
5.Мовознавча розминка.
--Що означає дієслово?
--Які є форми дієслів? Назвати спільні й відмінні їх
граматичні ознаки, зобразити це у схемі.
Форми дієслова
Незмінні Змінні
Неозначена форма
Особове
Дієприслівник Дієприкметник
Безособове
Спільні граматичні ознаки: вид,
перехідність
Відмінні
граматичні ознаки: змінні мають спосіб, час, особу, рід, число.
Із запропонованих речень навести приклади, вказати форми
дієслів.
-Я вже був такий меткий і проворний, що між дощовими
краплями блискавкою проскакував, чуба не замочивши, ніг не забруднивши
(Є.Гуцало).
- Уночі зривалася справжня буря. Надворі блискало, гримало,
тріщало й лило (М.Павленко).
- Темна хмара озвалась громом гучним, освітилась огнем
блискавиці (Леся Українка).
-Не встигло
блиснути, як пролунав гучний грім.
-Долина, висвітлена блискавкою, пірнула в темінь.
6.Виконати морфологічний розбір дієслів.
Дощ полив, і
день такий полив’яний,
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив’яний
Блискавки визбирує в траві.(Л.Костенко)
І ось на заході над горами невловимо блиснуло (І.Микитенко).
7.Вибірковий диктант. Із тексту виписати дієслова, назвати їх
кількість,визначити їх час і вид.
Над полями гриміло, блискало, будувалося… Сива повновода
хмара вже висіла над цілим степом. Світлі паруси дощу розпускались по обрії,
помітно наближалися нивами. Все ближче та ближче вони… Ось уже війнуло зі шляху
характерним запахом примоченої гарячої пилюки. З тихим дзвоном впали перші
краплини, все стрепенулося за вікном, і вже широкою чарівною музикою зашумів
дощ, той цілющий рясний дощ, про який кажуть, що це сиплеться з неба золото
(О.Гончар).
8. Зробити синтаксичний розбір речення , дати
йому характеристику, пояснити, чому немає розділових знаків при означеннях.
Величезні німі зловісні блискавиці горобиної ночі
палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар(О.Довженко)
8а. З поданих простих речень утворити складне, підкреслити
граматичні основи, скласти схему
Жахливий удар відповів на
стражденний стогін землі. Вогняна щілина розщепила зверху донизу сизу хмару.
Потьмарилося сонце, зашуміла злива.(утвори скл. речення).(З.Тулуб).
9.Зробити звуковий
запис підкреслених слів.
Сліпучі блискавки полосують виднокіл (Ю.Збанацький).
І ось хребет розломився, вогняна тріщина прокотилась
впоперек нього, до самого низу (Олесь Гончар).
10.Лексична пауза.
Як ви вважаєте, слово блискавка однозначне чи
багатозначне?
Звернемося до тлумачного словника української мови.
Блискавка-зигзагоподібна електрична іскра в атмосфері під
час грози. Блискавиця,громовиця,
грімниця.
Наведіть приклади
На моїй сумці зламалась блискавка.
Газета «Блискавка» -- джерело інформації.
11.Народ про блискавку.
Слово «блискавка» у прислів’ях та
приказках, загадках, фразеологізмах.
1.Блискавка блисне –й камінь трісне (Блискавка).
2.Ой за
полем, за горами золота нагайка в'ється (Блискавка).
3.Як був
маленьким – у кутку сидів, а виріс – пішов косити(Блискавка).
4. Що без
леза та без зуба розтина міцного дуба (Блискавка).
5. Летіла
стріла та впала в лободу; шукаю та не найду(Блискавка).
6. Шило-
мотовило попід небом походило, по-турецьки заводило (Блискавка)
7.Нерозлийвода
із братом – виступаємо удвох .Я йому підсвічу сцену,
Він
співає:«ух» та «ох».(Блискавка та грім).
8.Два брати
рідні:одного всі бачать ,але не чують, другого кожен чує, але не бачить
(Блискавка
та грім).
9.Спершу
блиск , а потім-тріск,за тріском-плеск(Блискавка, дощ , грім)
10. Жили братик і
сестриця .Люди бачили дівицю ,а про брата
тільки чули . Хто ж ці
Незнайомці
були?
(Блискавка та грім).
11.Крикнув віл на
сто городів ,з рота огонь блиснув (Блискавка та грім).
12.Без рук
стука ,без вогню горить (Блискавка та грім).
13.Тур
ходить по горах, туриця по долах, тур свисне –туриця мигне (Блискавка та грім)
14.По небу іде
кучерявий баран і рогом вогненним б'є в барабан. (Хмара , блискавка ,
грім).
Гроно «Блискавка у загадках»
Блискавка—золота нагайка, стріла, шило-мотовило, брат,
туриця, кучерявий баран, блиск, сестриця…
Фразеологізм: блискавки метати
13.Протягом уроку ви підбирали синоніми до слів
блискавка, блиснути, означення до слова
блиск, а також сенкан.
СЕНКАН
БЛИСКАВКА
Сліпуча, вогняна.
Моргає, блимає,горить.
За горами
спалахнула блискавка.
СПАЛАХ
Блискавка – громовиця,
Блиснула — спалахнула, засвітила, майнула, пронеслась,
Блиск — вогняний,
яскравий,сліпучий, змієподібний
14.Домашнє завдання
Підібрати зразки малих фольклорних жанрів про веселку.
Підібрати зразки малих фольклорних жанрів про веселку.
Твір-мініатюра «…А
веселка у Дніпра воду позича»
15.Підсумок уроку.
Результати роботи на уроці: Знаємо загальне значення дієслова,його
морфологічні ознаки,синтаксичну роль;знаходили дієслова в тексті; визначали
форми дієслова,граматичні ознаки;правильно вимовляли дієслова та писали їх із вивченими
орфограмами;аргументували написання орфограм;знаходили і виправляли допущені
помилки на вивчені правила;конструюювали речення,складали діалоги,усні висловлювання,використовуючи дієслова.
Матеріали для вчителя
Лунко гриміли громи, і злі
блискавиці змигували (І. Корсак)
Блискавка прорізала темряву (О.
Донченко)
На хвилях зелених тремтять
Червонії іскри блискучі
І ясним вогнем миготять,
Мов блискавки з темної тучі (Леся
Українка)
Спомин був як блискавка (М.
Рильський)
Плуги врізалися в перелоги, а
блискавиця в небеса (М. Стельмах)
Пекло, здавалось, було в ту
годину. Блискавок стріли летіли без впину. Певно, руїну та буря зробила?
Кажуть, вербу десь розбиту добила (Олександр Олесь)
А грім по вулицях ходив і
цьвохкав батогом сліпучим (М. Бровко)
Темна хмара озвалась громом гучним, освітилась огнем
блискавиці (Леся Українка)
Блискавка сяйнула так, що
висвітилися найтемніші куточки (нема авт..)
А блискавка ходить, як бритва.
Удар – і край неба горить! (В.Лазарук).
Грім покотився з синіх гір
На дно глухого крутояру.
Пірнув у хмару краснопір,
Хвостом просвічуючи хмару.
Розтала хмара, як пломбір (В.Лазарук).
Раптом мигнула зміяста блискавка
(Б.Антоненко-Давидович).
Сліпучі блискавки полосують виднокіл
(Ю.Збанацький).
Величезні німі зловісні
блискавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар
(О.Довженко).
Жахливий удар відповів на стражденний
стогін землі. Вогняна щілина розщепила зверху донизу сизу хмару. Потьмарилося
сонце, зашуміла злива.(утвори скл. речення).(З.Тулуб).
І ось раптом хребет розломився,
вогняна тріщина прокотилась впоперек нього, до самого
низу (О.Гончар).
Десь ціпами
блискавки вдарили в гладінь озерну. Затремтіли колоски – впали краплі спілим
зерном. (З.Гончарук).
Тиша. Неймовірно глибока і
чорна. І ось на заході над горами невловимо блиснуло. Проходить одна і друга, і
третя хвилини. За ними зітхнуло море. І тільки потім блиснуло вдруге, наче
велетень став за вехів’ями гір і б’є кресалом, викрешує вогню – повільно і
беззвучно. Від того шмат неба всміхається коротко, на якусь двадцяту долю
секунди. І в ту ж мить темрява заливає
цю посмішку. Стає ще тихше, ще грізніш. Раптом над горами випнувся гострий
вогняний багнет і з страшно силою шпортнув у темне черево неба. Із рани
полилася сліпуча кров. Від несподіваного удару верхів’я перезирнулись між собою
і, здригнувши від краси й жаху, закрились мороком. Ще мить, і над ними
перетинається вже безліч таких багнетів.
Вони змагаються між собою в дикій швидкості і силі,розпорюючи на шмаття
темну завісу (І.Микитенко).
Промчались років блискавки над
плесами озер (Р.Братунь).
Понад
усякі сучасні швидкості прудкіші людські літа: блискавками летять (О.Гончар).
У неділю опівдні насунулись чорні хмари, вдарив
грім, заблискала блискавка, пішов чималий густий літній дощ
(І.Нечуй-Левицький).
Понад
усякі сучасні швидкості прудкіші людські літа: блискавками летять (О.Гончар).
Лунко гриміли громи, і злі блискавиці змигували (І.
Корсак)
А грім по вулицях ходив і цьвохкав батогом сліпучим
(М. Бровко)
Багато громів упало з неба (А. Малишко)
Тягуче закашлявся грім, і об листя запорощали
великі, мов боруб'яхи, краплі (В. Симоненко)
І озвалися долини гомоном знайомим, і упала на
коліна тиша перед громом (В. Симоненко)
Темна хмара озвалась громом гучним, освітилась огнем
блискавиці (Леся Українка)
Грім напровесні на голе дерево – погано вродять
зернові (нар. прикм.)
Загуркотів грім – і на ставкову воду з кришталевим
дзвоном упали перші краплі дощу (Без автора)
Хліб і сіль для друга й брата, а для ката – грім (В.
Коломієць)
Грім затремтів, спалахнув і турнувши у зарість
веселку, зозла у голову дубові ударив (І. Вирган)
Грім, бухикаючи, зависав між небом і землею (М.
Стельмах)
Здається, загримів десь на небі грім
(С.Васильченко).
Десь за ланами гомонів, затихаючи, грім (С.Васильченко).
За лісом глухо вдарило об небо (Г.Коваль).
Громом налякана змахнула крилами чапля сердита
(В.Раєвський).
Грім загримів так,що все навкруги прищурилося і
завмерло (нема авт..).
Грім ударив – захиталось темне небо і земля
(Я.Жарко).
Реве віл на сто гір, на сто кроків, на сто потоків
(Нар. тв.).
Говорили, гримали над озерами громи. Затягли
рогульку місяця попід корч соми (В.Лазарук).
Конспект уроку 8 клас
ТЕМА. Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями,
реченнями). Узагальнення та систематизація вивченого.
МЕТА:
- систематизувати й узагальнити знання учнів про
звертання, вставні слова (словосполучення, речення);
- закріпити
навички вживання розділових знаків у реченнях, ускладнених звертаннями,вставними
словами (словосполученнями, реченнями);
- вчити правильно вживати звертання і вставні конструкції
в мовленні;
- розвивати творче та логічне мислення учнів;
- виховувати любов до навколишнього середовища, природи.
ТИП УРОКУ:
урок повторення, узагальнення і систематизації знань.
ОБЛАДНАННЯ:
вербові гілки, весняні квіти, картки із завданнями.
СОЦІАКУЛЬТУРНА
ЛІНІЯ-СОНЦЕ
Сонце! Сонце, це тебе, довічний світе,
Стрічаючи, вітає
земля….
Панас Мирний
Земля чекає сонця
Ховаються по байраках сірі брили залежаного
снігу, вночі морозець сковує талі води,навіть верби, що перші випустили свої
бруньки, одягли їх в хутряні кожушки, щоб не позамерзали. Долами стелиться
легкий туман, але, безперечно, від перших сонячних променів невагомий серпанок
зникає.
І ось, нарешті, викотилось із-за обрію сонце, ясне, веселе, умите, і
зараз-таки почало гратись з молодими соковитими стрілами трави, з білоголовимиідсніжниками
та ніжними пролісками, що відкрили свої блакитні очі побачити, хто ж їх
розбудив.
Сонце яскраво світить, і промені його,
усміхаючись, пестять землю, яка, бачите, чекає, поки воно обніме її своїм
палким промінням та й убере, нарешті, в пишні зелено-квітчасті м‘які шати.
Прокинулось, нарешті , наземне населення: з
усіх нірок, з-під кори вилазять жуки на тепле сонечко, яке вони так довго
чекали.
З‘явився жайворонок у бездонному голубому небі і заспівав про те, що земля
ожила знову, що сонце, зрадівши щастю землі, стало ласкавим, теплим, ясним.
Розпускаються бруньки на деревах, і напевно, кожен птах, що сидить на гілці,
дивується появі молодих листочків.
З кожним днем на землю лине все більше і
більше сонячного тепла.
Мабуть, немає людини, яка б залишилася
байдужою до цієї невимовної краси.
- Завдяки
чому земля прокинулася від зимового сну?
- Ще раз перечитайте, епіграф
уроку.
- Як ви розумієте слова і
скажіть,
будь ласка, чим ускладнене речення?
- Сьогодні на
уроці ключовим словом у нас буде слово сонце. Тож давайте подивимось як воно тлумачиться у словнику.
- Робимо
висновок, що це слово може вживатись і у прямому, і у переносному значенні.
Випливло на небо красне сонечко…
Батько і мати – два сонця гарячих, що нам
дарують надію й тепло…
Сонце
Сонце має діаметр майже 1 392 000
км. (приблизно у 109 разів більше діаметр Землі). Світило приходить середню
відстань від Землі до Сонця (150 мільйонів км.) за 8хв.
На Мальті середня тривалість світлового дня
влітку – 10год, у Самарканді -15 год, у Стокгольмі – 18 год., а в шведському
місті Кіруна, що знаходиться за полярним кругом, 24год.
Як відомо, ділення доби на 24 години ми
запозичили з історії древніх єгиптян про
бога сонця Ра, який проводив 12 годин
ночі в темному пеклі, останні 12 годин – на небесах.
Згідно з висновками науки, 1% маси Сонця
вистачає для того,щоб воно могло тішити нас своїм яскравим промінням і
залишатися гарячим упродовж 150 млрд.
років.
- Що дає підставу вважати записане
текстом ? (Тема, ознаки тексту : задум, зв‘язаність, завершеність).
- Порівняйте два тексти, назвіть
стильові ознаки кожного з них.
- Вказати вставні слова ,
словосполучення , речення.
- В
ході роботи пропонується вам записувати до слова «Сонце»» синонім, які звучатимуть
на уроці .
- Вашим домашнім завданням було
знайти у творах Лесі Українки, Т. Шевченка речення із словами, які граматично
не зв‘язані з іншими членами речення, і у яких
згадується сонце.
ІІ РОБОТА НА КАРТІ БІЛЯ ДОШКИ
ІІІ ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.
ЛЕСЯ УКРАЇНКА
І крізь мокру сніговицю
Бачу
я вогонь червоний,
Наче
сонце, що конає
У молочній білій млі.
***
Ра,
бог південного сонця,
В північній
країні не правив.
***
Рветься сінь. Терни невидимії
Їй все тіло поранили, змучили,
Їй все тіло поранили, змучили,
А
вона розпачливо всміхається:
***
«Сонце,
сонечко, глянь, я сміюсь!»
Там,
кажуть, з гір усю країну видно,-
Нехай
востаннє я побачу більше,
Ніж
бачила за все життя коротке,
Хай
стану ближче до ясного сонця,
Скажу
йому: веселеє, прощай!
***
Даруй
мені, мій батеньку, той час;
Якщо
ти хотів би, щоб твоя дитина
Одважно
йшла на ту дочасну страту,
Очей
в сльозах до гір не обертала
І
з сонцем не прощала риданням,
Тебе, людей і бога не кляла,
Пусти
мене, мій батеньку, на гори!
***
Зійди,
сонце, під моє віконце
Та
й засвіти ясно,
Позолоти
мої чорні терни,
Нехай
буде красно.
***
Вже
сонечко в море сіда
У
тихому морі темніє.
Ось
промінь останній!...Прощай,
Веселеє
сонечко ясне!
***
«Гаразд,
моя доню Ізольдо,
Я
золота в сонця візьму,
Блакиту
морського позичить
Попросим
русалку саму.»
ТАРАС
ШЕВЧЕНКО
Святий,
огненний господине!
Спалив
єси луги, степи,
Спалив
і князя, і дружину,
Спали
мене на самоті!
Або
не грій і не світи…
Загинув
ладо...Я загину!
***
Сиротині
сонце світить
(Світить
та не гріє)-
Люде
б сонце заступили,
Якби
мали силу.
***
Поки
сонце встане, спочивайте, діти,
А я поміркую, ватажка де взяти.
***
Отак,
буває, в темну яму
Святеє
сонечко загляне,
І в
темній ямі, як на те,
Зелена
травка проросте.
***
То
дівчина з калиною
Плаче,
розмовляє:
«Широкая,
високая
Калино
моя,
Не
водою до схід сонця
Поливаная».
***
Аж
гульк – з Дніпра повиринали
Малії
діти, сміючись.
«Ходімо
гріться! –закричали.-
Зійшло
вже сонце!»(Голі скрізь;
З
осоки коси, бо дівчата).
***
Без малодушной укоризны
Пройти
митарства трудной жизни,
……………………………………………………
И
сохранить полет орла
И
серце чистой голубицы!
Се человек!..без
крова жить
(Сирот
и солнышко не греет),
Людей
изведать - и любить! /Поема «Тризна»/
III.РОБОТА БІЛЯ ДОШКИ НА КАРТКАХ.
1 картка
Розібрати
речення за членами, пояснити розділові знаки, дати йому характеристику.
Зійди,
сонце, під моє віконце та й засвіти ясно.(Леся Українка).
2 картка
Пояснити розділові знаки, морфологічний
розбір слова сонце.
І
чули ми (дерева тому свідки), як свіжий ранок сонце викликав, сердега – вітер
пив росу із квітки!
IV. Узагальнення і систематизація знань.
ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ
Завдання
для груп
1 група
1.
Прочитати речення
із звертаннями, правильно його інтонуючи, пояснити вживання розділових
знаків.
Вставай же, сонце!
Слався, дух творчості
людської!
Живи, життя безсмертне,
Життя трудівника.
М.Бажан.
2 група
1.
Прочитати речення
із звертаннями, правильно його інтонуючи, пояснити вживання розділових знаків.
Ой сонечко ясне, зійди над горою.
Т.Шевченко.
О, сонце, тричі ясне сонце! Всім
тепло і радість посилаєш. А чого ж бо ти так невблаганно пекло, як Ігор з
половцями бився? (Б.Лепкий).
3 група
Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Пояснити
вживання розділових знаків при вставних словах, реченнях.
·
В
мережеві старому сонце (ах , мода вересня
така!) похмуро дивиться спросоння і
вже до обрію тіка.(М.Доленко).
·
Тут кажуть люди,
до сонця ближче, до сонця ближча земля батьків. (М.Сингаївський).
4 група
Прочитати
речення, правильно їх інтонуючи. Пояснити вживання розділових знаків при
вставних словах, реченнях.
·
За
рікою - ой, димище! – палить сонечко кострище.(І. Жиленко)
·
Сонце гралося
з росою і блискітками(хто кого переблищить) і зовсім не гріло.
·
І сонце –
хтозна – відкіля взялось! – гарячий одсвіт кидає на стіни( М. Рильський).
5 група
Прочитати і
вказати в реченнях звертання. Які з них стосуються співрозмовника, які є
риторичними, тобто відносяться до неістот. Яка роль у мовленні риторичних
звертань?
Здрастуй, сонце, і здрастуй, вітре,
Здрастуй, свіжосте нив. (В. Симоненко).
Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько
відкриває тебе для себе…(І.Драч).
Доню, сонечко моє, підійди до мене.
3.Вибірковий
розподільний диктант.
Виписати
звертання непоширені і поширені у два стовпчики.
Світліє
і присвітюеє сонце! Всім тепле і красне є си! Чому, господине, простерло гарячі
промені свої на лади воїв, в полі безводнім спрагою їм луки звело, тугою
сайдаки стягло. («Слово…»).
Я п`ю тебе, сонце, твій теплий, зцілющий
напій.(О.Гончар).
Понеси мене на крилах, радосте моя, де на пагорбах і
схилах сонця течія.(В.Симоненко).
О вічне сонце огнелике, ти встало недругам на зло, І радості почуття
велике прийма людина і зело! Тобі,
пресвітле, ласка й шана! (А.Малишко)
Сонечко в золотій сорочці, постій за дубами на далекій
дорозі! (В.Барка).
Завдання в групах
5.
Спостереження
Вставні
слова як не члени речення слід відрізняти від однозвучних членів речення.
Справді,
сонце встало і оглядало світ палаючим оком, а на степовому горизонті немов
справді зависла хмарка куряви.(М.Коцюбинський)/
6. Творче
завдання
Увести подані слова в речення так. Щоб
вони виступали в ролі членів речення та в ролі вставних слів: здається, може, здавалося.
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло.
Сонце частіше виглядає
із-за хмар, але зима не здається.
Я, може, піду зустрічати
схід сонця.
Що може бути тепліше і ласкавіше за сонечко?
Здавалося, що сонце позолотило поля.
З неба на землю ллється
світло сонця, воно здавалося розтопленим золотом. Ми жили там, де, здавалося,
були ближчими до природи, до трав, до неба і сонця.(Олесь Гончар)
7.Вставити на місці крапок пропущені слова, які не є
членами речення.
…………., невже ти втомилось, чи ти розгнівилось? Іще не
лягай! (В. Симоненко).
………, щоб сонцю в очі не дивитись, ховаємось ми в тінь, а
не від спеки.(А.Зігора)
Я п`ю тебе, ………., твій теплий, зцілющий напій.(Олесь
Гончар).
На заході почав підніматися, яснішати край неба, хмари
розпливалися – і, ……….., блиснуло сонце .(В.Малик).
Для самоконтролю: мабуть, ой сонечко ясне, нарешті, сонце.
Поставити розділові знаки, пояснити їх вживання.
Вечірнє сонце дякую за день!
Вечірнє сонце дякую за втому!(Ліна Костенко)
Огрій сонце дитячу долю.
Тут кажуть люди до сонця ближче до сонця ближча земля батьків.
Мабуть зійшло сонце бо іній почав виблискувати дивними самоцвітами .
ПЕРЕВІР
Поставити розділові знаки, пояснити їх вживання.
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому! (Ліна Костенко)
Огрій, сонце, дитячу долю.
Тут, кажуть люди, до сонця ближче, до сонця ближча земля батьків.
Мабуть, зійшло сонце, бо іній почав виблискувати дивними самоцвітами.
Текстуальні
синоніми до слова «СОНЦЕ», які прозвучали на уроці:
- довічний
світе;
світлеє і
пресвітлеє;
господине;
о вічне
сонце огнелике;
пресвітле.
Немає коментарів:
Дописати коментар